16 листопада 2023 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України (далі – НДІУ), вул. Ісаакяна, 18, відбувся Всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю присвячений 130-й річниці відкриття пам’яток Трипільської культури Вікентієм Хвойкою біля с. Трипілля на Київщині (формат проведення – офлайн та онлайн). Науковці, освітяни та представники громадянського суспільства активно обговорювали низку важливих проблем, які наразі постали перед Українською державою та її громадянами під час повномасштабної російсько-української війни, вирішення яких посприяє актуалізації збереження неповторної й унікальної культурної спадщини України від Трипілля до сьогодення та консолідує українську політичну націю й пришвидшить перемогу над російськими загарбниками.

Під час проведення наукового заходу його учасники обговорили такі пріоритетні проблеми: створення музею Вікентія Хвойки в Києві; традиційна культура українців – як основа формування національної ідентичності; українська мова та українська історія, як багатоманітна складова життєдіяльності української спільноти; національна культурна спадщина в контексті освітніх реформ; міжнародний досвід використання культурно-історичних реконструкцій та пам’яток Кукутені-Трипільської культури в освіті і виробництві; інноваційні проекти етногенезу українського народу (археологічні парки, етнопарки, туристичні українські та міжнародні маршрути, реконструкції, сувеніри, професійна підготовка кадрового потенціалу) на основі фундаментальних та прикладних досліджень; археологічні дослідження Трипільської культури в роки незалежності України

Задля успішного проведення наукового форуму був сформований організаційний комітет. Його очолив доктор філософії, професор, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор НДІУ В. Г. Чернець. Заступниками голови оргкомітету стали: доктор філософських наук, професор, завідувач відділу культурології НДІУ В. Ф. Ятченко і кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу культурології НДІУ О. В.Трачук.
До оргкомітету увійшли: науковий співробітник відділу українознавства в науково-освітньому просторі НДІУ В. П. Башинський; помічник директора, науковий співробітник відділу військово-патріотичного виховання НДІУ Г. О. Богданович; завідувачка господарством НДІУ І. М. Воропай; доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки В. Ф Давидюк; кандидат історичних наук, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського В. А. Косаківський; доктор філософських наук, професор, завідувач відділу військово-патріотичного виховання НДІУ В. С. Крисаченко; доктор історичних наук, професор, декан факультету з історії та філософії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова В. Г. Кушнір; кандидат історичних наук, вчений секретар НДІУ Ю. О. Лєбєдєва; заступник директора з наукової роботи Інституту проблем виховання НАПН України Р. В. Малиношевський; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник НДІУ, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України А. В. Скиба; народний майстер України, член спілки художників України, член спілки дизайнерів України, засновник музею реконструкцій «Дивосвіт Трипілля» Л. І. Смолякова; науковий співробітник відділу інформаційного забезпечення та наукових комунікацій НДІУ О. Є. Сцібан; кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Т. С Тимошенко. Організаційним секретарем оргкомітету став науковий співробітник відділу культурології НДІУ О. А. Чирков.
Треба відзначити, що проведення Всеукраїнського круглого столу з міжнародною участю «Українська спадщина: від Трипілля до сучасності» та її результати здійснено у контексті виконання фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт (далі – НДР), які виконуються науковими співробітниками НДІУ у 2023 р.: 1. «Етногенез українського народу у світлі сучасних наукових даних та методологічних підходів» (керівник фундаментальної НДР (2022–2024) – В. Ф. Ятченко); 2. «Етнокультурний розвиток сучасного українського суспільства в умовах політики реваншу російської федерації» (керівник фундаментальної НДР (2021–2023) – Ю.С. Фігурний); 3. «Формування нової української політичної нації: екзистенційні виклики війни, глобальна проукраїнська консолідація, інтенсифікація євроінтеграційних процесів» (керівник прикладної НДР (2023–2024) – В. С. Крисаченко); 4.«Українознавство в системі національно-патріотичного виховання учнівської молоді в процесі збереження та відтворення ідентичності української нації в Україні та за кордоном» (керівник прикладної НДР (2023–2024) – О. О. Газізова); 5.«Українознавство у впровадженні національно-патріотичного виховання в освітній та гуманітарний простір України в умовах війни» (керівник прикладної НДР (2023–2024) – О. В, Шакурова); 6. «Особливості сучасної державної мовної політики в східних і деокупованих регіонах України» (керівник прикладної НДР (2023–2024) – Ю. О. Лєбєдєва).
Попри всі труднощі, пов’язані прямо й опосередковано з повномасштабною російсько-українською війною, у четвер 16. 11. 2023 р. з дотриманням усіх рекомендацій МОН України науковий форум розпочав свою роботу. З 10.30 до 11.00 здійснено реєстрацію учасників заходу. Об 11.00 відбулося його відкриття, а завершив він свою роботу о 17.00.
Всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю «Українська спадщина: від Трипілля до сучасності» розпочав роботу із заслуховування вступного слова керівника Інституту. Свій виступ директор НДІУ В. Г. Чернець розпочав з того, що нагадав присутнім про жорсткі вимоги керівництва МОН України, щодо проведення велелюдних наукових заходів в умовах воєнного часу, а саме необхідність під час повітряної тривоги перебувати усім у бомбосховищах. Тому Василь Гнатович представив учасникам круглого столу Ю.С. Фігурного, який мав при потребі супроводити всіх до найближчого захищеного укриття, яке розташоване на території лікарні «Охмадит».
Аналізуючи перебіг повномасштабної російсько-української війни та роль Інституту у вирі воєнного лихоліття В. Г. Чернець наголосив: «Трипілля це культурна спадщина українського народу і нам треба всіляко її вивчати, оберігати та пропагувати. Під час російсько-української війни треба сміливіше любити Україну. Не оглядатися, що скажуть сусіди та союзники в Європі та у світі, а з чітко визначеною науковою послідовністю аргументовано відстоювати і захищати українську історичну і духовну спадщину. Нині, це – головний пріоритет Інституту. 14 листопада 2023 року наукові співробітники та аспіранти Інституту відвідали Музей становлення української нації, який є нашим справжнім і надійним партнером та з яким підписано угоду про співпрацю. Хочу відзначити – це перший в Україні інноваційний музей багатовікової історії нашої країни та української нації. Великою честю для нас було те, що незважаючи на щільний графік, екскурсію провів особисто засновник музею, ветеран російсько-української війни Валерій Галан. Валерій Васильович близько трьох годин розповідав нам про героїчне минуле України, починаючи від Трипільської культури аж до сьогодення, та унаочнював свою розповідь надзвичайно цікавими експонатами. В музеї є 25 експозицій з абсолютно реалістичними фігурами видатних постатей: князів, королів, гетьманів, військових, інтелектуалів, політиків, релігійних діячів, учасників Другої світової війни, ветеранів російсько-української війни, вчених, артистів, спортсменів та інших відомих особистостей, які творили й творять історію України, виконаних в стилі експонатів Музею воскових фігур Мадам Тюссо. В основі музейних експозицій реальні історичні факти, спрямовані на пробудження національної свідомості українців, підняття самооцінки нації, відчуття гідності, свободи та патріотизму. В умовах повномасштабної російської агресії експозиції Музею становлення української нації сприяють згуртуванню українців та пришвидшують перемогу над ворогом. Будемо ще сильніше любити Україну та разом оберігати її культурну спадщину! Це лише один, але дуже показовий приклад як небайдужі українці роблять важливу справу, прославляючи і зберігаючи історичні надбання рідної нації. І сьогоднішній круглий стіл, це наш важливий крок у цій надзвичайно вагомій роботі».
Після завершення виступу керівника інституту відбувся показ колекції одягу «Далеке та близьке Трипілля, організованої старшим майстром Комунального закладу (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж мистецтва та технологій сервісу» Наталії Рандюк. На сцену під музичний супровід українських народних пісень вийшло восьмеро чарівних дівчат, вбраних у гарні шати, які були створені та реконструйовані за мотивами трипільської антропоморфної пластики та за зображеннями на тогочасній енеолітичній кераміці. Кожна з них тримала в руках горщик з трипільським орнаментом. Опісля до них приєднався юнак, який згодом обрав собі «наречену». Ймовірно, учасники наукового форуму стали свідками відтворення ритуалу трипільського весілля. Завершення цього своєрідного перформансу справило велике враження на присутніх, кожен з них відчув, що Трипілля є близьким по духу, ментальності й світовідчуття до українських народних звичаїв і традицій.
Відомий поет, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», лауреат національної премії імені Тараса Шевченка П. Мовчан привітав учасників круглого столу і наголосив, що Трипільська культура у радянську тоталітарну добу перебувала під своєрідною забороною, тому настав час показати її унікальність та дотичність до української культури. Також Павло Михайлович згадав як підлітком випадково знайшов з братом кам’яну сокиру та відчув потужну енергетику, яку вона випромінювала. На його переконання не лише праця, як про це писав Ч. Дарвін, зробила людину людиною, а духовні практики допомагають людині стати людиною й нести у цей світ добро й любов.
Народний майстер України, член спілки художників України, член спілки дизайнерів України, засновник музею реконструкцій «Дивосвіт Трипілля» Л. Смолякова виголосила доповідь «Впровадження в навчальних закладах за матеріалами наукових досліджень Трипілля реконструкцій одягу, кераміки, дизайну у всеукраїнських та міжнародних проектах». Людмила Іванівна відзначила про важливість використання від час навчального процесу здобутків наших пращурів з метою формування в української молоді поваги і любові до минулого України.
Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу культурології НДІУ Ю. Мосенкіс, автор багатьох монографій і книг, зокрема: «Трипільський прасловник української мови» (2001), «Трипільська ґенеза милозвучності української мови» (2002), «Трипільська держава в Україні» (2003), «Трипільська міфологія: короткий словник термінів» (2003), «Розшифрування протоіндоєвропейської трипільської писемності» (2006), «Словник трипільської спадщини в українській мові» (2006) та інших, виголосив доповідь «Трипілля: мова, писемність, прадержавність». Зокрема, Юрій Леонідович наголосив, що мова це божественний дар, а звук і знак стали одними з чинників творення людської цивілізації.
Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Г. Філіпчук виступив з доповіддю: «Українознавство як парадигма освітньої політики». Георгій Георгійович, зокрема, відзначив про важливість повернення українознавства як навчальної дисципліни в освітній процес початкової, середньої та вищої школи.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу культурології НДІУ та старший науковий співробітник Інституту археології НАН України А. Скиба виголосив доповідь: «Актуалізація археологічної спадщини України в сучасному науковому просторі». Зокрема, Андрій Володимирович наголосив, що народи, які мешкали на території України від найдавніших часів до сьогодення залишили після себе великий культурний спадок, який, без сумніву є надбанням української культури. Це культурне багатство, відзначив вчений, треба оберігати, вивчати та популяризувати серед громадян України для посилення їх громадянської свідомості, оскільки національна ідея – це, передусім, національна культура.
Кандидат історичних наук, доцент, викладач кафедри мистецтвознавства та мистецької освіти, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука О. Босий виступив з доповіддю «Архаїчні символи і знаки у візуальному просторі сучасного українського суспільства». Олександр Георгійович наголосив про величезний етнозахисний механізм української культури, який допомагає українцям зберігати свою самобутність та передавати свої найкращі здобутки майбутнім поколінням.
Викладач Київського професійного будівельного коледжу В. Проценко виголосив доповідь: «Національне та військово-патріотичне виховання в навчальному закладі». Зокрема, Володимир Григорович зосередив увагу під час свого виступу на важливості цієї навчальної дисципліни в українській школі, оскільки вона формує в українських юнаків та дівчат любов до Батьківщини, патріотизм, гідність і бажання захищати її суверенітет. Особливо це, наголосив виступаючий, важливо в умовах повномасштабної російсько-української війни, коли всеукраїнська підтримка дозволила зупинити наступ ворога та поступово розпочати процес його вигнання з теренів Української держави.
Доктор психологічних наук, доцент Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України О. Яремчук виголосила доповідь: «Цивілізаційна суб’єктність України: від Трипілля до сучасності». Оксана Василівна наголосила, що в умовах російсько-української війни відбулася кардинальна зміна пріоритетів України, від її об’єктності до суб’єктності. Наразі, відзначила доповідачка: «Українці живуть за таким своєрідним девізом: «Цінна життя – свобода! Ціна свободи – життя». Кожен день захисники і захисниці України ціною власного життя зберігають право українців на свободу й жити за своїми власними правилами і традиціями, а не постулатами й «скрепами» рашистського злочинного «русского мира» .
Кандидат історичних наук, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського В. Косаківський в режимі онлайн виступив з доповіддю: «Вивчення, збереження і популяризація української етнічної спадщини у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського». Віктор Афанасійович наголосив, про важливість системного і комплексного підходу щодо осмислення та впровадження культурної спадщини українського народу в освітньо-навчальний процес.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу культурології НДІУ О. Трачук виголосив доповідь «Пізньотрипільське поселення під фундаментами Успенського собору Києво-Печерської лаври та виставка реконструкцій трипільської кераміки Людмили Смолякової в цьому ж соборі». Зокрема, Олексій Васильович відзначив, що трипільське культурне надбання потребує професійного вивчення та фахового відтворення його найкращих зразків, а саме: кераміка, антропоморфна пластика, візерункове мистецтво тощо для збагачення української культури.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського О. Коломієць виступила з доповіддю «Трипільська тема в українській літературі». Олена Вікторівна повідомила присутніх про вагомий внесок у популяризацію трипільської тематики відомої діаспорної літераторки Докії Гуменної, яка у своїй книзі «Благослави Мати» реконструювала духовний світ трипільської людності.
Заступник головного редактора газети «Українська молодь» Л. Коваленко виголосив доповідь «Проєкт «Трипільська культура»». Леонід Віталійович відзначив, що українські журналісти, започатковуючи цю важливу ініціативу сподіваються на підтримку громадськості, щоби якомога краще інформувати українців про ті великі здобутки і культурні досягнення носіїв трипільської культури та популяризувати їх надбання як в Україні так і за її межами.
Старший науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» Д. Іванов виступив з доповіддю «Необхідність ревіталізації Трахтемирова для збереження значущої історико-культурної пам’ятки та цілей національно-патріотичного виховання». Дмитро Анатолійович наголосив на важливості популяризації за допомогою бізнесових структур української культурної спадщини загалом й трипільських надбань зокрема.
Після завершення виступу Д. Іванова, кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології Ю. Фігурний висловив пропозицію внести до ухвали рішень круглого столу звернутися до органів влади щодо відновлення роботи Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» в повному обсязі.
Кандидат юридичних наук, професор, заступник генерального директора з інновацій науково-дослідницького інституту з інновацій, керівник філії НДІУ у Швейцарській конфедерації А. Коска в режимі онлайн виголосив доповідь «Трипільська цивілізація та успішне майбутнє України!». Андрій Вікторович зокрема відзначив про важливість залучення трипільської культурної спадщини до сучасного українського будівельного дизайну, а саме оздоблення новобудов декоративними елементами трипільської культурної спадщини.
Старший викладач кафедри англійської мови Національного університету біоресурсів і природокористування С. Коваленко виступила з доповіддю: «Трипільська культура як засіб формування національної свідомості учнівської та студентської молоді». Світлана Володимирівна розповіла присутнім про те, як важливо використовувати величезні надбання Трипільської культури для посилення національної ідентичності та патріотизму в середовищі української молоді, особливо в умовах повномасштабної російсько-української війни.
Науковий співробітник відділу культурології НДІУ О. Чирков виступив з доповіддю «Етнічна генеза українців у терміносистемі українознавства та позиціонування творців археологічної культури Кукутені–Трипілля». Олег Адольфович зокрема наголосив, що у вивченні цієї унікальної енеолітичної культури є дуже важливим комплексний і системний українознавчий підхід.
Доктор, викладач кафедри польсько-українських студій факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету О. Кіх-Маслей в режимі онлайн виголосила доповідь «Культурна спадщина українців у Польщі (від Лемкіщини до Підляшшя) – проблема зникнення. Пропозиція віртуального музею». Пані Ольга зазначила про важливість опрацювання, збереження та популяризації української культурної спадщини за межами Української держави.
Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею історії книги та друкарства В. Саєнко виступив з доповіддю: «Листування Вікентія Хвойки і Антоніни Скриленко». Зокрема, Валерій Миколайович наголосив на важливості подальшого вивчення епістолярної спадщини першовідкривача археологічної культури Кукутені–Трипілля.
Науковий співробітник лабораторії естетичного виховання та мистецької освіти Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України С. Ничкало виголосила доповідь «Трипільська культура в естетичному вихованні школярів». Світлана Андріївна зазначила, що культурна спадщина трипільців має на її думку великий потенціал в освітньо-навчальному процесі та у формуванні культурно-мистецьких ідеалів у сучасної української молоді.
Після завершення основної програми круглого столу відбулося обговорення результатів та прийняття його ухвали. У заключному слові В. Чернець відзначив, що трипільське культурне надбання є важливою складовою частиною української культурної спадщини, тому воно потребує фахового вивчення, збереження та популяризації в Україні та за її межами. «А нам – українцям треба ще сильніше любити Україну та її самобутню культуру!», – наголосив Василь Гнатович.
За підсумками роботи учасники наукового форуму прийняли ухвалу круглого столу: 1) Звернутися до керівництва Міністерства культури та інформаційної політики України з клопотанням створити музей В. Хвойки. 2) Звернутися до керівництва Міністерства освіти і науки з пропозицією повернути до переліку освітньо-наукових спеціальностей «етнологію», а у навчальні заклади – «українознавство» як навчальний предмет. 3) Звернутися до керівництва Міністерства освіти і науки з пропозицією впровадити в освітній процес напрацювання та художні реконструкції одягу, кераміки, дизайну культурної спадщини Трипілля Л. Смолякової. 4) Звернутися до керівництва Міністерства культури та інформаційної політики України з клопотанням про відновлення у повному обсязі роботи Державного історико-культурного заповідника «Трехтемирів».

Науковий співробітник відділу інформаційного забезпечення та наукових комунікацій НДІУ О. Сцібан здійснив фотофіксацію круглого столу.

Юрій ФІГУРНИЙ
orcid.org/0000-0002-6463-0920
кандидат історичних наук,
завідувач відділу української етнології НДІУ

Ольга ШАКУРОВА
orcid.org/0000-0001-9842-2997
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник відділу української етнології НДІУ