Вельмишановні колеги! Запрошуємо до участі в освітньо-мистецькому форумі «ВИШИВАНКА: ОСВІТА, МИСТЕЦТВО, ТРАДИЦІЇ, ІДЕНТИЧНІСТЬ» 15-16 травня 2025 р.
Наукові конференції, круглі столи, фестивалі
7-8 квітня 2025 року делегація Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка взяли участь в роботі Першого Міжнародного волонтерського саміту «Єдність», що відбувся в Брюсселі, в будівлі Європарламенту. Саміт спрямовано для координації зусиль волонтерів України та зарубіжжя з метою допомоги українському народу під час війни.
Шановні науковці, освітяни та усі громадяни, що цікавляться українознавством!
Запрошуємо Вас узяти участь у V наукових читаннях «Свою Україну любіть!», які відбудуться 5 червня 2025 р.
28 березня 2025 року в аудиторії імені Михайла Максимовича Головного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка відбулось урочисте нагородження призерів ХVІІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти 28 березня 2025 року. Ініціатором цього конкурсу є НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка.
Шановні учасники конкурсу!
Щиросердно дякуємо кожному і кожній з Вас за ґрунтовні українознавчі наукові дослідження, спрямовані на утвердження української національної ідентичності через дослідження історії України,
14 березня 2025 року Науково-дослідний інститут українознавства КНУ імені Тараса Шевченка при партнерстві з Офісом Генерального прокурора, Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ, Національним музеєм Голодомору-геноциду за підтримки Ради церков України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті ще ряду інституцій і установ організували і провели Міжнародну конференцію «РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА РФ ЯК ЗБРОЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ»
28 лютого 2025 р. відбулося пошанування перших роковин відходу у засвіти засновника Науково-дослідного інституту українознавства – Петра Кононенка. Делегація працівників Інституту у складі Олени Газізової, Ірини Краснодемської, Олени Митяй та Юрія Фігурного відвідали місце прихистку праху Петра Кононенка на Байковому цвинтарі, де пошанували його світлу пам’ять й поклали квіти. Під час цього пошанування були присутні ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, завідувач кафедри історії філософії філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Тарас Кононенко та давні приятелі й колеги Петра Кононенка.
У п'ятницю, 28 лютого 2025 року, відбудуться заходи із вшанування пам'яті засновника та багаторічного директора Науково-дослідного інституту українознавства, видатного українського вченого, доктора філологічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України Петра Петровича Кононенка (1931-2024).
Запрошуємо вас взяти участь в міжнародній конференції
РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА РФ ЯК ЗБРОЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ,
що відбудеться 14 березня 2025 року за адресою: Володимирська 60, ауд. 204.
У п’ятницю, 21 лютого 2025 року, делегація українознавців взяла участь в роботі круглого столу до Дня рідної мови «Збережемо мову – збережемо спадщину». Організували й успішно провели цей потужний науковий захід Рада національних спільнот України спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8, конференц-зал).
4 лютого 2025 р. у залі засідань Вченої ради НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація збірки «Чумаки: Студії з історії та історіографії». Автор вступного слова Роман Додонов розповів присутнім, що книга, яку рекомендувала Вчена рада НДІ українознавства, вийшла наприкінці 2024 року у видавництві «Крок». Збірка є результатом діяльності українознавців декількох поколінь, об’єднаних навколо «чумацької тематики». В її основі – маловідомі етнографічні нариси 1931 року під редакцією А. Лободи та В. Білого. Свого часу це видання, видане мізерним накладом, було практично вилучено з наукового обігу та незаслужено забуто. Втім i по сьогодні воно залишається одним з ґрунтовних досліджень чумацтва і має непересічне значення для подальшого вивчення історії та культури України.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАУКОВОГО ДОРОБКУ ВЧЕНИХ-УКРАЇНОЗНАВЦІВ: СУЧАСНІСТЬ І МИНУЛЕ УКРАЇНИ Й УКРАЇНЦІВ У ПРОСТОРІ Й ЧАСІ
Наприкінці 2024 року у видавництві «Міленіум» вийшла колективна монографія «Геополітична суб’єктність України в контексті глобальних викликів». 4 лютого 2025 р. відбулася її презентація науковій громадськості. На заході були присутні автори – Катерина Настояща, Ірина Грабовська, Світлана Кагамлик, Рена Марутян, Надія Турпак, Роман Додонов, співробітники та аспіранти НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка, гості Інституту.
У середу, 22 січня 2025 року, у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл до Дня Соборності України на тему «Національні спільноти України – історичні події та сучасність у загальнодержавному контексті». Організували й успішно провели цей потужний науковий захід Рада національних спільнот України (далі – РНСУ) й Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (далі – ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України).
14 січня 2025 року науковці НДІУ взяли участь у круглому столі на тему: «Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого Криму», організованого Громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”» за підтримки Крайової ради українців Криму, Міжнародного фонду «Відродження».
Вийшла друком монографія «Геополітича суб’єктність України в контексті глобальних викликів», підготовлена з участю співробітників Науково-дослідний інститут українознавства КНУ імені Тараса Шевченка - Катерина Настояща, Ірина Грабовська, Світлана Кагамлик, Леонід Чупрій, Надія Турпак, Роман Додонов, а також запрошених науковців - Сергій Грабовський, Рена Марутян.
Шановні учасники ІІ Міжнародного щорічного літературно-мистецького конкурсу есе серед учнів 1-4, 5-8 та 9-11 класів на теми: «Воїн ЗСУ. Хто він?»,
«Образ сучасного українського воїна»!
Шановні учасники ІІ Міжнародного щорічного літературно-мистецького конкурсу есе серед учнів 1-4, 5-8 та 9-11 класів на теми: «Воїн ЗСУ. Хто він?»,
«Образ сучасного українського воїна»!
Шановні колеги-освітяни, керівники закладів освіти, вчителі та учні!
(Рецензія на працю Л. Залізняка «Етногенез українського народу: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2024. 368 с.»)
Серед актуальних питань, які турбують сучасне українське суспільство, поважне місце посідає проблема походження українського народу. Особливо це питання актуалізувалося під час повномасштабної російсько-української війни.
Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує взяти участь у II Міжнародному щорічному літературно-мистецькому конкурсі есе серед учнів 1-4 , 5-8 та 9-11 класів на тему: «Воїн ЗСУ. Хто він?», «Образ сучасного українського воїна» (1 жовтня 2024 року – 1 листопада 2024 року).
У видавництві "Ліра К" вийшов друком навчальний посібник доктора філософських наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки, провідного наукового співробітника НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Семеновича Крисаченка "Українознавство: гуманітарні виміри".
16 листопада 2024 року в Будапешті (Угорщина) відбувся культурно-просвітницький захід за сприяння керівника представництва Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка в Угорщині Павла Будаєвського.
У видавництві «Крок» вийшла збірка «Чумаки: Студії з історії та історіографії», що об’єднала навколо «чумацької тематики» українознавців декількох поколінь. В її основі – маловідомі, в тому числі й у середовищі професійних істориків, етнографічні нариси 1931 року під редакцією А. Лободи та В. Білого.
24 жовтня 2024 р. у м. Києві, в приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Ісаакяна, 18, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Українознавчі рефлексії сучасних соціокультурних процесів», присвячена 190-й річниці відкриття КНУ імені Тараса Шевченка.
24 жовтня 2024 р. у м. Києві, в приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Ісаакяна, 18, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Українознавчі рефлексії сучасних соціокультурних процесів», присвячена 190-й річниці відкриття КНУ імені Тараса Шевченка. Науковці, освітяни, військовослужбовці Сил оборони України та представники громадянського суспільства активно обговорювали низку важливих проблем, які наразі постали перед Україною та її громадянами під час повномасштабної російсько-української війни.
Шановні науковці, аспіранти, викладачі! Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції
«Українознавчі рефлексії сучасних соціокультурних процесів»,
присвяченій 190-й річниці заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка відбудеться 24 жовтня 2024 р.
Під час робочої поїздки 17-18 жовтня 2024 року делегація НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка в рамках поглиблення співпраці відвідала першу державну українську школу в Будапешті.
В рамках робочої поїздки до Угорщини 17 жовтня 2024 р. делегація з Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка відвідала Ньїредьгазу – невелике місто в Угорщині, в якому, однак, розташований потужний університет University of Nyíregyháza, що охоплює до 5000 студентів.
16 жовтня 2024 року у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського презентовано видання колективної монографії «Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)». Упорядник і науковий редактор – д.і.н. Павло Павлович Гай-Нижник (вид. Саміт-Книга за підтримки Український інститут книги ).
14.10.2024 р., у головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка відбулася урочиста посвята «Аспірант КНУ: INFO DAY 2024» для здобувачів рівня «Доктор філософії».
Побачила світ монографія професора Додонова Р.О. «Підводна спадщина України: британські кораблі на дні Чорного моря», рекомендована Вченою радою НДІ українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує взяти участь у II Міжнародному щорічному літературно-мистецькому конкурсі есе серед учнів 1-4 , 5-8 та 9-11 класів на тему: «Воїн ЗСУ. Хто він?», «Образ сучасного українського воїна» (1 жовтня 2024 року – 1 листопада 2024 року).
Вчені-українознавці Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка активно працюють над виконанням фундаментальних і прикладних науково-дослідних робот, що фінансуються з державного бюджету України.
Наукові співробітники НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка у 2024 р. виконують низку фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт:
Шановні науковці, аспіранти, викладачі!
Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції
«Українознавчі рефлексії сучасних соціокультурних процесів»,
присвяченій 190-й річниці заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
яка відбудеться 24 жовтня 2024 р.
У п’ятницю, 6 вересня 2024 р. у м. Переяславі (Київська область), на базі, одного з найкращих в Україні культурно-музейних комплексів – Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було успішно проведено V Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Середня Наддніпрянщина: матеріальна та духовна культура», присвячену 60-річчю Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Одним із найвідоміших і першим вищим навчальним закладом Південно-Східної Європи є Заґребський університет (Хорватія). Заснований у 1669 році, він цього року відзначає своє 150-річчя. Заґребський університет славиться давніми традиціями викладання україністики, які беруть початок з кінця ХІХ ст. Саме тут відкрилися перші українознавчі курси на Балканах, де слухачі мали унікальну можливість здобути знання з української мови та літератури, україністики, інших славістичних дисциплін. Системне вивчення україністики відновилося після Другої світової війни – через рік після її завершення запрацювали курси української мови й літератури для студентів-славістів, передусім русистів.