25 травня 2023 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), вул. Ісаакяна, 18, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період» (формат проведення – офлайн та онлайн).
На ній науковці, освітяни та представники громадянського суспільства України обговорили низку актуальних проблем, які постали перед українським соціумом під час повномасштабної російсько-української війни, а саме ідентифікація культурно-мистецьких надбань, які допомагають утвердженню національної ідентичності.
Попри всі труднощі, пов’язані прямо й опосередковано з російсько-українською війною, у четвер 25.05.2023 р. з дотриманням усіх рекомендацій МОН України науковий форум розпочав свою роботу.
Об 11.00 розпочалася робота конференції. Її відкрив директор НДІУ Василь Чернець та надав слово для відеопривітань керівникам зарубіжних філій інституту. Привітання з Ірландії, Швеції, Німеччини, США, Латвії засвідчили, що ці представництва активно пропагують за кордоном українознавство, українську культуру та українську ідентичність, цим самим створюють підтримку світової громадськості у боротьбі України проти російських агресорів. У вступному слові В. Чернець відзначив, що привітання із закордону свідчать, що українська діаспора активно допомагає вистояти та протидіяти навалі рашистів.
Також він наголосив: «Для мене важлива не етнічна ідентифікація. Я син «репаних» українців – Гната і Мокрини. Для мене в сучасних умовах навіть не важливо, яка кров тече в моїх венах, які я маю гени: кельтів чи індусів, антів чи норманів. Для мене зараз найголовніше національна ідентичність, оскільки вона гуртує українців у потужну націю. Ми маємо свою державу. Ми маємо свою мову, яка вивчається сьогодні у всьому світі і навіть в окопах. Ми маємо свою віру. Отже, у нас є всі підстави заявити всьому світові: сформувалася мужня, непереможна, мудра і працелюбна українська нація. А кожна нація, як і сім’я, має свою спадщину, даровану Богом і попередніми поколіннями. «Старший брат» – агресор століттями безсоромно крав її в українського народу. Крадійство – це генетична риса нашого сусіда. Ось такий приклад: у 1890 році з Японії привезли в росію подарунок – статуетку мудреця Фукуруми. Оскільки він був багатодітним, то його дітлахи зберігалися всередині статуетки. Це чисто японська ідея. І що ви думаєте, в росії незабаром з’являється «матрьошка», яка і нині продається по сьому світі як російська лялька. Впродовж віків у них нічого не було свого: академія наук німецька, Ломоносов вчився в Києві, в «Могилянці», а потім в Європі, архітектори були італійські і т. д. Ми тепер повинні все зробити, аби визволити свою спадщину з російського полону.
Ця конференція має незвичайний формат – вона триватиме п’ять місяців. За цей час вчені напрацюють головні напрямки досліджень, будуть створені спеціальні експертні комісії з літератури, музики та образотворчого мистецтва, до складу яких увійдуть найвідоміші вчені та експерти. Це дуже складна робота. На підставі їхніх досліджень і експертних висновків ми проведемо спеціальні окремі пленарні засідання по літературі, музичному і образотворчому мистецтву, на яких затвердимо рішення експертних рад і направимо їх до Офісу Президента, Верховної Ради, Уряду та ЮНЕСКО, аби нарешті поставити крапку в справі визволення нашої історичної спадщини. Я сподіваюся, що наукова спільнота підтримає цю ідею».
Після офіційні гості конференції розпочали обговорення концептуалізації дискурсу щодо проблем ідентичності та збереження культурної спадщини України в умовах російської агресії.
Першим виступив академік Національної академії наук України, доктор філологічних наук, радник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський. У своїй доповіді Микола Григорович зокрема відзначив: «У 1992 р. я працював віце-прем’єр-міністром та ініціював створення комісії по поверненню в Україну культурних цінностей. Ця важлива робота ґрунтувалася на концепції ЮНЕСКО щодо повернення культурної спадщини. 14.02.1992 р. уповноваженими колишніх радянських республік була підписана угода про повернення культурних цінностей. Проте державна дума росії вже 20.05.92 денонсувала цю угоду. Загалом повернення культурних цінностей є дуже важливим процесом, особливо в умовах російсько-української війни. В Конституції України зафіксовано, що держава забезпечує повернення культурних цінностей. НАН України ініціювали створення робочої групи з цього питання. Нам треба мати реєстр культурно-мистецьких пам’яток, які були пошкоджені, втрачені чи вкрадені окупантами під час широкомасштабної агресії».
Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан відзначив, що НДІУ замислювався як координатор україноцентричної діяльності в Україні та поза її межами. Проте в силу об’єктивних та суб’єктивних причин цього не сталося. Тому Павло Михайлович наголосив: «Вам, Василь Гнатович, випала ця важка ноша: перетворити Інститут у справжній центр, який сформує україноцентричну ідеологію Української держави».
Доктор філософських наук, професор, дійсний член Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, перший віце-президент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв акцентував на важливості співпраці Інституту з Академією. Валерій Анатолійович наголосив: «Нам треба єднати усі сили і зусилля успішного розвитку культури і мистецтв. Ми маємо ціль і маємо поважний науковий потенціал. Науковці Академії й Науково-дослідного інституту українознавства мають реалізувати низку проектів, в т.ч. передбачених цією конференцією, щоб захистити культурну спадщину України від окупантів».
Доктор філософії, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Максим Тимошенко попросив учасників вшанувати хвилиною мовчання загиблих співробітників Академії. Також Максим Олегович наголосив, що питання захисту імені великого українського композитора Петра Чайковського стало для трудового колективу Академії справою честі, оскільки його мистецько-культурна спадщина, як і сама особистість митця, є важливою складовою української етнонаціональної культури.
Український філософ, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор Василь Кушерець відзначив, що такі наукові форуми є дуже важливими для українізації гуманітарного простору України. Також Василь Іванович наголосив: «Колись ми говорили – пробудимо дух української нації. А тепер стверджуємо – посилимо дух вже сформованої української нації. Активна співпраця Товариства «Знання» і НДІУ допомагає збереженню культурної спадщини України та наближає перемогу українців над ворогом».
Директор-засновник музею «Становлення української нації» Валерій Галан відзначив, що російські імперіалісти постійно крали українську історію, культуру, традиції і мову, тим самим посилюючи свою імперію на крові. Валерій Васильович наголосив, що в умовах війни українці отримали реальний шанс не тільки перемогти ворога, а й повернути все те, що було пограбоване ним за століття панування.
Перший заступник міністра Міністерства культури та інформаційної політики України, доктор філософії Ростислав Карандєєв повідомив, що був присутній на важливій урядовій нараді з приводу повернення українських наративів на деокуповані території. Ростислав Володимирович наголосив, що на землях, які звільнені зараз і які будуть вичищені від окупантів в майбутньому, треба проводити системну і комплексну українізацію.
Директор бібліотечної мережі м. Маріуполь Вікторія Лісогор подякувала В. Чернецю за активне сприяння у поповненні бібліотечного фонду маріупольських бібліотек працями вчених-українознавців. Також Вікторія Олександрівна відзначила, що рашисти цілеспрямовано знищують культурну спадщину України в Маріуполі: з 15 бібліотек залишилося тільки чотири, майже усі україномовні книжки знищені, а усі пам’ятки, які не відповідають імперській ідеології, безжально руйнуються.
Дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Іван Бех у виступі акцентував увагу на тому, як страшні події російсько-української війни впливають на Україну і українців. Іван Дмитрович наголосив: «Війна розкидала багато українців по світах. Там наші діти, наша молодь, які мають знати і знають, що вони українці. Вже багато років Україна перебуває у центрі тектонічних геополітичних і геостратегічних змін. Видатні інтелектуали у всьому світі досліджують ці події та дійшли спільної думки, що українська нація стала реальністю. В умовах російсько-української війни національно-патріотичне виховання українських громадян загалом і молоді зокрема має стати пріоритетом держаної системної політики. Під час повномасштабної агресії російських загарбників у суспільстві виник стан національної спорідненості, який консолідує українську націю та наближає її до перемоги. Українські громадяни прагнуть до національної єдності. Воїни Сил оборони України знають, що вони воюють за Батьківщину, за родину, рідну землю та Українську Державу. Тому кожен українець може сказати словами Павла Тичини: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила знову розцвіла». Слава Україні! Героям Слава!».
У конференції взяли участь митці зі США і Канади. Так американський журналіст Стів Клаймен подякував за запрошення та наголосив, що пересічні американські громадяни ще дуже мало знають про Україну, тому українцям варто посилити інформування американського суспільства про українську культуру та щодо злочинів, які вчиняють російські агресори в Україні. Також він відзначив, що треба дбати про збереження не лише культурної спадщини, а й архівних матеріалів від знищення агресором, оскільки вони є дуже важливими для збереження української ідентичності.
Канадський режисер Грегорі Грансден відзначив, що Канада не така велика як США, але дуже прихильно ставиться до України і допомагає усім чим може у звитяжній боротьбі українського народу.
У свою чергу Василь Чернець відзначив, що його родичі колись емігрували до Канади і своєю важкою працею сприяли економічному становленню цією потужною демократії, яка зараз дуже потужно допомагає Україні!
Опісля відбулися дуже продуктивні виступи українських вчених, освітян та педагогів, які висвітлили різні аспекти збереження ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період.
Під час Конференції відбулися нагородження. Перший віце-президент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв нагородив директора НДІУ Василя Чернеця Золотою медаллю Національної академії мистецтв України за багаторічний внесок у справи розвитку мистецької науки і освіти, а також нагородив Почесними грамотами Національної Академії мистецтв України Ольгу Машевську, Народну Майстриню України, художницю, викладача, керівницю студії «Мальовничий коктейль» та популяризаторку унікальної техніки – Самчиківського розпису, та Юліану Шинкарик, наукового співробітника відділу української філології НДІУ. Василь Чернець вручив подяку Ірині Покропивній, вчителю трудового навчання та образотворчого мистецтва ОЗО «Богуславський ліцей №2» за вагомий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України.
Під час роботи конференції відбувалася презентація виставки авторських робіт І. М. Покропивної «Чарівний світ ляльки: від минулого до сьогодення» та виставки Самчиківського розпису О. М. Машевської «З Україною у серці». НДІУ взяв під свою опіку популяризацію унікальних колекцій майстрів. Виставки викликали неабиякий інтерес учасників конференції.
За результатами роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період» одноголосно ухвалено резолюцію, проголошену завідувачем відділу культурології НДІУ Володимиром Ятченком. В резолюції визначені основні напрямки подальшої роботи конференції та затверджені керівники експертних груп, а також визначено подальший графік пленарних засідань за окремими жанрами мистецтв.
Було також оголошено експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства.
Науковий співробітник відділу інформаційного забезпечення та наукових комунікацій НДІУ Олександр Сцібан здійснив фотодокументацію наукової Конференції.
Програма наукової Конференції.
Юрій Фігурний
кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ
Ольга Шакурова
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української етнології НДІУ
