8 грудня 2022 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), вул. Ісаакяна, 18, відбувся Всеукраїнський круглий стіл, присвячений 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди, «Воля дужча за всяку неволю». На ньому провідні науковці України обговорили життєвий шлях й інтелектуальну спадщину геніального мислителя.

Відкрив урочистий захід доктор філософії, професор в. о. директора НДІУ МОН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В. Г. Чернець. Він привітав учасників Всеукраїнського круглого столу з початком його роботи. У своєму виступі Василь Гнатович наголосив, що Григорій Савич Сковорода є символом мудрості героїчного українського народу, який впродовж віків, незважаючи на бездержавність, зберіг свою мову, культуру та ідентичність. Також керівник НДІУ відзначив, що в умовах російської агресії є нагальна потреба посилювати інтелектуальну й інформаційну протидію рашистам. Тому він хоче ініціювати й провести найближчим часом ще два важливих круглих столи, один з них присвятити збереженню й чіткому розмежуванню культурної спадщини України і сусіда-агресора, а інший – деколонізації України. Йдеться про засилля в центрі українських міст реклами іноземними мовами, масовий випуск російськомовної періодики тощо.

Виступає Анатолій Євгенович Конверський
Також привітання учасникам конференції виголосили: доктор філософських наук, професор, академік НАН України, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ) А. Є. Конверський та доктор філософських наук, професор, академік НАМ України, перший віце-президент НАМУ В. А. Бітаєв.

На пленарному засіданні було заслухано низку цікавих виступів. Зокрема, з доповіддю «Григорій Сковорода як виразник і творець архетипів української культури» виступив доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України (м. Київ) Н. В. Хамітов. Назіп Віленович проаналізував три найважливіших архетипи української культури які осягнув і творчо переосмислив у своїх працях Григорій Савич: перший – світоглядна толерантність, другий – перенесення акцентів на особистість й відмова від колективізму, третій – глибинний оптимізм.

Виступає Валерій Анатолійович Бітаєв Виступає Назіп Віленович Хамітов
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ) О. М. Сліпушко виголосила доповідь «Ідейна стратегія «Божественних пісень» у сучасному культурологічному дискурсі». Оксана Миколаївна зокрема відзначила, що «Сад Божественних пісень» став твором всього життя Григорія Савича в якому знайшли відображення найважливіші концепти його філософії.

Доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ) С. В. Руденко виступив з доповіддю «Формування англомовного корпусу сковородинознавства в освітніх практиках». Сергій Валерійович наголосив, що є нагальна потреба виробити спільну концепцію щодо перекладу з української на англійську назв праць, афоризмів, сентенцій, визначень Григорія Сковороди для подальшої їх популяризації в усьому світі.


Виступає Оксана Миколаївна Сліпушко Виступає Сергій Валерійович Руденко
Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ) Л. П. Гнатюк виголосила доповідь «Мовний феномен Григорія Сковороди як явище української духовної спадщини». Лідія Павлівна відзначила, що пересічний українець сприймає мову Григорія Савича як російську, проте це не так, оскільки на нього мали великий вплив церковнослов’янська, давньоукраїнська літературна (книжна), простонародна тощо. Тому, наголосила доповідачка, українськість Г. Сковороди треба оцінювати, насамперед, українськістю його світогляду.

З доповіддю «Григорій Сковорода – філософ, мислитель європейського взірця, національний світоч українства» виступив доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М. Грушевського НАН України, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, заступник директора Науково-дослідного інституту МОН України А. І. Павко. Доповідач наголосив, про вагому роль Григорія Савича в українських культуротворчих процесах та його визначне місце у розвитку української філософії, педагогіки, музики та культури. Анатолій Іванович переконаний, що подальше осмислення інтелектуальної спадщини Г. Сковороди допоможе вченим-українознавцям не лише краще пізнати минуле, але й розуміти реалії сьогодення та впевнено дивитися у майбутнє України.

Виступає Лідія Павлівна Гнатюк Виступає Анатолій Іванович Павко
Доктор філософських наук, професор, завідувач відділу соціокультурної антропології Науково-дослідного інституту українознавства В. Ф. Ятченко виголосив доповідь «Проблема богослов’я у творах Григорія Сковороди». Володимир Феодосійович зазначив, що проблема «Людина – Бог» є центральною в творчості Г. Сковороди.

Кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник відділу філософії та геополітики Науково-дослідного інституту українознавства Н. В. Турпак у виступі «Україноментальні цінності у філософській спадщині Григорія Сковороди» проаналізувала концептуальні україноцентричні цінності в інтелектуальному доробку геніального мислителя. Надія Василівна переконана, що всі цінності Г. Сковороди є кордоцентричними.

Виступає Володимир Феодосійович Ятченко Виступає Надія Василівна Турпак
Доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу військово – патріотичного виховання Науково-дослідного інституту українознавства В. С. Крисаченко виступив з доповіддю «Практична філософія Григорія Сковороди: екзистенційні виміри». Валентин Семенович запропонував створити Центр Філософії кордоцентризму імені Григорія Сковороди при Науково-дослідному інституті українознавства МОН України та започаткувати на його основі Координаційну раду з дослідження української ідентичності та ментальності МОН України.

Доктор мистецтвознавства, професор, заслужений працівник культури України, член НСКУ, завідуюча кафедрою теоретичної та прикладної культурології Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової (м. Одеса), О. М. Маркова у своєму виступі провела паралелі між традиціями мандрівних співців-бардів Ірландії та Англії з життям і творчістю Григорія Сковороди. Музикознавиця відзначила, що є спільні конотації в ірландській чернечій поезії та у філософських розмислах Григорія Савича, оскільки на її думку, оспівуючи природу, вони поєднували географічні мандри та ментальне їх осмислення. Підсумовуючи свій виступ, Олена Миколаївна наголосила: «Життя Григорія Сковороди – це гімн Україні!».


Виступає Валентин Семенович Крисаченко Виступає Олена Миколаївна Маркова
На завершення заходу в. о. директора НДІУ В. Г. Чернець подякував усім учасникам Всеукраїнського круглого столу, присвяченого 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди «Воля дужча за всяку неволю» за активну участь в обговоренні актуальних гуманітарних проблем, відзначив високий рівень доповідей та наголосив на важливості подальшої взаємовигідної співпраці з метою комплексного розвитку українознавства та НДІУ МОН України.

Після підведення підсумків круглого столу в актовій залі НДІУ відбувся імпровізований мистецький захід. Доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, викладач кафедри спеціального фортепіано Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової (м. Одеса), Л. М. Шевченко виконала на піаніно декілька музичних композицій. Чарівна музика у виконанні Лілії Михайлівни була гарним підсумком напруженої та продуктивної інтелектуальної праці учасників Всеукраїнського круглого столу, присвяченого 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди «Воля дужча за всяку неволю».

Юрій Фігурний,
кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ