УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ З НАГОДИ 110-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ, АКАДЕМІКА ПЕТРА ТРОНЬКА

Петро Тимофійович Тронько – унікальна особистість, Людина–Титан, Людина–Епоха. Він народився на теренах Слобожанщини у часи Російської імперії, але пережив не тільки її, а й Радянський Союз, й потім ще 20 років жив і творив у відновленій Українській державі й відійшов у засвіти у віці 96 років. Те, що зробив для України й українців Петро Тронько, для збереження її історико-культурної спадщини, історичної пам’яті, національної ідентичності, це – звершення Титана! Незважаючи на тоталітарну комуністичну систему, на пильний контроль спецслужб Петро Тимофійович творив і розбудовував Україну в Україні. Як охарактеризував його один із доповідачів академії, «він був людиною системи, але з українським серцем»…

Академіка Тронька з повним правом можемо зарахувати до числа видатних українознавців. Він закінчив історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, завідувач відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, ініціатор створення і Голова правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури – УТОПІК (1967–1988), Голова правління Національної спілки краєзнавців України (1990–2011), Голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара (1996–2011), почесний громадянин Києва, віце-президент Асоціації історичних міст України, головний редактор журналу «Краєзнавство», голова редколегій 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» та багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», почесний головний редактор журналу «Пам’ятки України». Важко навіть пригадати всі посади, а головне – досягнення Петра Тимофійовича.

На жаль, поки людина живе про неї пам’ятають, а коли її душа відлітає у вирій, з часом про неї забувають. Нові часи, нові проблеми, до того ж повномасштабна фаза російсько-української війни жорстко диктує свої умови. Тому дуже добре, що представники української наукової й бізнесової еліти віднайшли час, мотивацію й кошти, щоби згадати й віддати шану Петру Троньку, оскільки він того вартий!

Організували й успішно провели цей потужний науково-просвітницький захід Національний музей народної архітектури та побуту України (генеральна директорка – Оксана Старак-Повякель) при спонсорській допомозі Благодійного фонду «МХП–Громаді». Модерував роботу урочистого заходу – український журналіст, теле- та радіоведучий Роман Коляда. До роботи Академії долучилася делегація НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка у складі Романа Додонова та Юрія Фігурного. Учасники представницького форуму розпочали свою роботу з виконання Державного Гімну України й пошанування хвилиною мовчання пам’яті захисників і захисниць України, хто ціною власного життя, порятував Українську державу від загарбання й знищення російськими нападниками.

Відкрив Академію начальник відділу координації діяльності музеїв, облікової та фондової роботи, Департаменту культурної спадщини міністерства Володимир Чорногор, зачитавши привітання її учасникам від т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяни Бережної.

Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП–Громаді» відзначив, що для нього та його команди велика честь долучитися до ювілейного святкування 110-ї річниці з дня народження Петра Тронька. «Для нас питання «Хто ми? Звідки прийшли й куди йдемо?», мають велике значення й тому потребують відповідей. А Петро Тимофійович все своє життя присвятив Україні», – підсумував виступаючий.

Євген Нищук, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка зазначив, що російсько-українська війна є величезним випробуванням для українців, ворог намагається знищити все українське – культуру, ідентичність щоби перетворити нас на манкуртів, але Україна тримається й одним з підвалин її стійкості є так звані «Місця сили» української самобутності, ті які колись відновив, відбудував чи створив з нуля Петро Тронько – Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий собор, Успенську церкву Києво-Печерської Лаври, палац «Україна» тощо.

Андрій Видиш, тимчасово виконувач обов’язків генерального директора Національного палацу мистецтв «Україна» наголосив, що дітище Петра Тронька наразі відіграє величезну роль у розвитку української культури й формує простір єдності, простір взаєморозуміння й простір підтримки.

Микола Жулинський, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, розповів присутнім про потужні організаційні здібності Петра Тронька, на прикладі проведення у Києві у 1983 р. ІХ Міжнародного з’їзду славістів, оскільки Петро Тимофійович не лише був його організатором, але зумів показати учасникам цього поважного форуму всю красу й велич Києва.

Мирослав Вантух, Герой України, генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського зазначив, що Петро Тронько 17 років, з 10 березня 1961 по 3 квітня 1978 року, працював в уряді заступником голови Ради Міністрів Української РСР, де займався питаннями культури, освіти, охорони здоров’я й ці роки були відзначені значними успіхами у культурному будівництві.

Архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій Православної Церкви України відзначив, що Свято-Михайлівський Золотоверхий собор, ініціатором відбудови якого став саме Петро Тронько, наразі головною обителлю Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а його намісник – архієпископ Вишгородськй Агапіт, запрошує учасників форуму долучитися до панахиди по світлій душі Петра Тимофійовича, яка відбудеться 12 вересня 2025 р. о 12 годині у храмі.

Олег Сербин, доктор наук із соціальних комунікацій, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, розповів присутнім про фахові організаційні здібності Петра Тронька, на прикладі підготовки, написання й оприлюднення потужного краєзнавчого видання «Історії міст і сіл Української РСР» у 26-и томах, який став її головним редактором й упорядником та об’єднав зусилля сто тисяч авторів цієї фундаментальної праці.

Директор Українського державного інституту культурної спадщини Артем Палієнко, зазначив, що до створення його Інститут ще у 1995 р. під назвою «Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень» долучився академік П.Т. Тронько. З 11 квітня 2017 року Інститут носить сучасну назву та є культурно-просвітницьким центром, головною метою якого є проведення в межах України наукової, науково-організаційної та науково-технічної діяльності, створення умов для проведення ефективних науково-дослідних робіт і використання їхніх результатів у сфері охорони історико-культурної спадщини Української держави.

Руслана Маньковська, докторка історичних наук, професорка, заступниця голови Національної спілки краєзнавців України, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України, провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, передала учасникам форуму привітання від голови Національної спілки краєзнавців України – Олександра Реєнта та від директора Інституту історії України НАН України – Валерія Смолія. Також Руслана Вікторівна наголосила, що Петро Тимофійович – це архітектор національної пам’яті, він своєю діяльністю створив потужну інфраструктуру, яка згодом перетворилася у міцний підмурівок національної ідентичності, саме він був ідейним натхненником і першим головою Національної спілки краєзнавців України впродовж 1990–2011 років й завдяки його невтомній праці вона стала однією з найвпливовіших національних творчих спілок в Україні.

Анатолій Сєріков, відомий український журналіст, громадський діяч, культуролог, головний редактор часопису «Пам’ятки України: історія та культура» розповів присутнім про цікаву історію цього видання біля джерел якого стояв особисто Петро Тронько, у 1969 р. за його ініціативою започатковано інформаційно-методичний бюлетень «Пам’ятники України» Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, а вже у 1988 р. завдяки зусиллям Петра Тимофійовича було ухвалено рішення Політбюро ЦК КПРС про заснування в Українській РСР незалежного науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України», перший номер якого побачив світ у 1989 р., а впродовж 1989–1991 рр. він стає одним із наймасовіших часописів України (його наклад сягає 100 тисяч примірників і вище).

Максим Остапенко, кандидат історичних наук, археолог, культурний діяч, Генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» (2007–2022) та Світлана Охріменко, заступниця Генерального директора Національного заповідника «Хортиця» з наукової роботи повідомили учасникам Академії про той визначні зусилля, які доклав Петро Тронько щодо започаткування Музею запорозького козацтва у Запоріжжі та історико-культурного заповідника «Хортиця». Також Максим Анатолійович відзначив, що музейний комплекс на острові Хортиця не лише допомагає відвідувачам зрозуміти роль запорозького козацтва в історії України, але й наразі допомагає творити сучасну героїку спротиву російським окупантам, зберігаючи й масштабуючи місця сили України й активізуючи українське державотворення й націєтворення.

Юрій Савчук, кандидат історичних наук, генеральний директор Музею війни зазначив, що Петро Тронько активно долучився до створення військового меморіалу пам’яті трагічних подій 1939–1945 рр., який згодом трансформувався у Меморіальний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні», а наразі наливається просто – Музей війни.

Оксана Ластовська, кандидатка історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» наголосила на визначальній ролі Петра Тронька у відбудові шедевральної пам’ятки часів Київської Русі – Золотих воріт ХІ ст.

Оксана Старак-Повякель, Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України розповіла учасникам Академії, що урядова програма, щодо створення Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР, схвалена вищим партійним керівництвом УРСР, була розроблена з ініціативи та за безпосередньої участі тодішнього заступника Голови Ради Міністрів Української РСР Петра Тронька, якого слушно вважають фундатором музею. Навіть Голова Ради Міністрів Олександр Ляшко у своїх спогадах називав його не лише ініціатором, але й душею створення музею, оскільки Петро Тимофійович особисто вибрав місце розташування музею та забезпечив відносно швидке землевідведення. «Враховуючи всі його заслуги, було ініційовано внесення у перелік пам’ятних дат 2025 р. важливої ювілейної дати – 110 років із дня народження історика, краєзнавця, пам’яткоохоронця, організатора музейної справи, громадського діяча, академіка, Героя України Петра Тронька», – наголосила виступаюча.

На завершення урочистого заходу відбувся більш як годинний концерт лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 р. Тараса Компаніченка та його музичного гурту «Хорея Козацька».

Юрій ФІГУРНИЙ

кандидат історичних наук, старший дослідник

старший науковий співробітник

Науково-дослідного інституту українознавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОRCID: https: //оrcid.org/0000-0002-6463-0920

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.