У п’ятницю, 6 вересня 2024 р. у м. Переяславі (Київська область), на базі, одного з найкращих в Україні культурно-музейних комплексів – Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було успішно проведено V Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Середня Наддніпрянщина: матеріальна та духовна культура», присвячену 60-річчю Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

 

Загалом у конференції зголосилися взяти участь 47 учасників із 43 доповідями. Серед них були доктори, кандидати як історичних, так філософських наук, аспірант та наукові співробітники національних заповідників, музеїв України, ветерани музейної справи. Вони представляли широку географію міст та навчальних і науково-дослідних установ України. Зокрема, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Інститут археології НАН України, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національний заповідник «Хортиця», Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Черкаський обласний художній музей.

Програма V ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА: МАТЕРІАЛЬНА ТА ДУХОВНА КУЛЬТУРА» (до 60-ти річчя Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини) 6 вересня 2024 року

Треба наголосити, що науковці НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка) активно долучилися до цього поважного наукового форуму. Зокрема це: Лозко Галина Сергіївна, доктор філософських наук, професор, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка (доповідь: «Епохальна деформація «духа нації» та повернення ідентичності: на матеріалі духовного пошуку Григорія Сковороди»); Фігурний Юрій Степанович, кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка (доповідь: «Роль Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у впровадженні національно-патріотичного виховання в освітній та гуманітарний простір України під час російсько-української війни»); Чирков Олег Адольфович, молодший науковий співробітник відділу культурології та культурної спадщини НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка (доповідь: «Тенденції зміни етнічної структури населення Херсонщини в умовах російсько-української геноцидної війни»); Отрошко Любов Григорівна, молодший науковий співробітник, відділ етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка (доповідь: «Роль музею Слави Стецько в с. Юшківці (Львівщина) в актуалізації національно-патріотичного  виховання  української  молоді та популяризації нематеріальної культурної спадщини України»); Шакурова Ольга Владиславівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка (доповідь: «Вагомий внесок Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в популяризації нематеріальної культурної спадщини задля посилення національно-патріотичного виховання громадян України під час російсько-української війни»).

 У вітальному слові, кандидат історичних наук, генеральний директор НІЕЗ «Переяслав») О. М. Лукашевич привітав учасників поважного наукового зібрання з його відкриттям й побажав успішної роботи. Зокрема, Олексій Михайлович відзначив, що перша етнографічна конференція була проведена, ще у 2008 році, а наразі працівниками НІЕЗ «Переяслав» велика увага приділяється збереженню й розвитку нематеріальної культурної спадщини України.

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Музею М. М. Бенардоса НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко високопрофесійно модерував проведення наукового форуму й виголосив доповідь: «З історії етнографічних досліджень Переяславщини за матеріалами фондових». Також, зокрема, на пленарному засіданні були заслухані виступи: кандидата філософських наук, доцента Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, ученого секретаря Черкаського обласного художнього музею Оксани Пушонкової (доповідь «Музей як простір ментального здоров’я колекцій НІЕЗ «Переяслав»); кандидата історичних наук, старшого дослідника, старшого наукового співробітника відділу етнології та історії України НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка Юрія Фігурного (доповідь: «Роль Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у впровадженні національно-патріотичного виховання в освітній та гуманітарний простір України під час російсько-української війни»; доктора історичних наук, незалежного дослідника Івана Післарія (доповідь: «Унікальні кам’яні статуї половців із с. Чорнухіно»).

Різноманітними за тематикою були й доповіді учасників наукової конференції на секційних засіданнях. У полі зору дослідників виявилися питання з досліджень музейних фондів, звичаєво-обрядової культури українців, матеріальної культури, археології, історичного краєзнавства, культурно-освітньої та масової роботи заповідників, музеїв, збереження історико-культурної та етнографічної спадщини тощо. Варто відзначити високий рівень доповідей та виступів учасників конференції, матеріали якої планується видати у черговому номері наукових записок НІЕЗ «Переяслав».

Під час повномасштабної російсько-української війни, проведення таких важливих наукових заходів актуалізують українознавчі дослідження, які у свою чергу, сприяють консолідації української політичної нації та наближають перемогу українців над рашистами.

 

Юрій Фігурний

кандидат історичних наук, старший дослідник,

старший науковий співробітник відділу етнології та історії України,

Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка