Одним із найвідоміших і першим вищим навчальним закладом Південно-Східної Європи є Заґребський університет (Хорватія). Заснований у 1669 році, він цього року відзначає своє 150-річчя. Заґребський університет славиться давніми традиціями викладання україністики, які беруть  початок з кінця ХІХ ст. Саме тут відкрилися перші українознавчі курси на Балканах, де слухачі мали унікальну можливість здобути знання з української мови та літератури, україністики, інших славістичних дисциплін. Системне вивчення україністики відновилося після Другої світової війни – через рік після її завершення запрацювали курси української мови й літератури для студентів-славістів, передусім русистів.

 

5–6 вересня 2024 року Заґребський університет гостинно відчинив двері учасникам Міжнародної наукової україністичної конференції пам’яті Раїси Тростинської (1939–2016). Видатна українська дослідниця домоглася щорічного викладання україністики на філософському факультеті від 1984 року, а згодом, зі здобуттям Хорватією державної незалежності, від 1997 року вже провадився повноцінний набір студентів-бакалаврів, пізніше – і магістрів за спеціальністю «Українська мова й література» (навчання в Заґребі ведеться обов’язково за двома спеціальностями).

Учені Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка були раді долучитися до такого потужного наукового заходу. Активну участь у роботі конференції взяли: Микола ВАСЬКІВ, доктор філологічних наук, професор (очна участь; модератор літературознавчої секції; виголосив доповідь «Актуалізація “Антології хорватської воєнної лірики” “У цей страшний час” у сучасній Україні»); Валентин КРИСАЧЕНКО, доктор філософських наук, професор (онлайн-участь; тема доповіді – «Український світ: ґенеза, сутність, утвердження») і Людмила СОРОЧУК, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник (онлайн-участь; виступила з доповіддю «Символ родючості в фольклорній традиції українців»).

Конференція розпочалася з урочистих привітань декана філософського факультету, професора Домагоя Тончиніча; проректора Загребського університету з міжнародного і міжінституційного співробітництва, професора Юріци Павічіча; високоповажного гостя, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Хорватії Василя Кирилича. А завершила урочисту частину  вітальним словом заступниця завідувачки відділення східнослов’янських мов і літератур, завідувачка кафедри української мови і літератури, доцентка Дарія Павлешен.

Протягом двох днів учасники міжнародної конференції плідно працювали, виголошуючи доповіді онлайн і офлайн. Загалом організатори конференції залучили до роботи науковців, педагогів і українознавців з 80 академічних наукових установ України, інших країн Східної та Південної Європи. Було виголошено 180 доповідей різного тематичного спрямування  в царині україністики. Після завершення конференції учасникам були вручені сертифікати. 

У конструктивній дискусії науковці обмінювалися новаторськими напрацюваннями й дослідженнями. Окрема увага приділялася діяльності Раїси Тростинської, авторки численних праць з мовознавства, української філології і літературознавства та фольклористики. Проживаючи і працюючи за межами України, вона ­­все своє життя присвятила українській справі.

Конференція занурила дослідників багатьох країн в унікальний світ загребської україністики. Щиро дякуємо організаторам, сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.