КРУГЛИЙ СТІЛ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ «НАЦІОНАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ УКРАЇНИ – ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ТА СУЧАСНІСТЬ У ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ КОНТЕКСТІ»

До роботи круглого столу долучилася делегація вчених-українознавців у складі Романа Додонова, доктора філософських наук, професора, директора Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка), Надії Гаврилюк, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника, заступника директора НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка та Юрія Фігурного, кандидата історичних наук, старшого дослідника, старшого наукового співробітника НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка.

Модерував роботою круглого столу Олег Зарубінський, професор політології, віце-президент Київського міжнародного університету.

Учасники представницького форуму розпочали свою роботу з пошанування хвилиною мовчання пам’яті про всіх захисників і захисниць України, хто ціною власного життя, порятував Українську державу від знищення рашистами.

З привітальним словом (до 3 хвилин), до учасників наукового заходу звернулися: Олександр Майборода, заступник директора з наукової роботи ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України; Ашот Аванесян, голова Громадської організації «Рада національних спільнот України», голова національного конгресу вірмен України; Наталія Олійник, асистентка проєкту Офісу Ради Європи в Україні «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин та прав національних меншин в Україні»; Максим Ткаченко, народний депутат України; Павло Фролов, народний депутат України; Олександр Осіпов, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Андрій Чесноков, заступник Міністра молоді та спорту України; Ігор Лоссовський, заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (далі –ДЕСС); Валерій Марченко, ректор Національної академії керівних кадрів культури й мистецтв; Ігор Балуба, керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікації та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України; Василь Келіогло, заступник голови Ради громадських об’єднань національних меншин України ДЕСС, президент Всеукраїнської Громадської організації «Союз гагаузів України» та Олександр Семененко, представник Київської міської державної адміністрації.

Варто відзначити, що Максим Ткаченко за дорученням Руслана Стефанчука, Голови Верховної Ради України, відзначив Почесними Грамотами Верховної Ради України низку провідних діячів РНСУ, зокрема, Сергія Пєткова, доктора юридичних наук, професора, заступника голови РНСУ, голову Громадської організації «Товариство дружби «України–Болгарія» імені Юрія Івановича Сєдих».

Опісля привітань були заслухані дві доповіді. Олег Калакура, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України у доповіді «Кристалізація національної культури в Україні в умовах війни» проаналізував виклики, які постали перед Українською державою та її громадянами у ці часи жорстоких випробувань. Олег Ярославович, зокрема, наголосив: «Наразі є потреба переоцінки деяких застарілих положень та створення нових наративів. Соборність – це не лише збирання всіх українських етнографічних земель в одній державі, це й об’єднання всіх її громадян в українську політичну (громадянську) націю. Українська громадянська нація потребує єдності всіх її громадян. Соборна культура ґрунтується  на українській культурі й культурах національних спільнот. Гасло Помаранчевої революції – «Схід і Захід – разом!», на жаль, не було повністю реалізовано. «Єдність у різноманітті» з гасла має стати дороговказом розвитку Української держави. Людина – це головна цінність громадянського суспільства! Питання множинності українського громадянства має об’єднувати, а не роз’єднувати українську громадянську націю... Після завершення війни треба буде вирішувати низку проблем, серед них – деколонізація й декомунізація на деокупованих територіях, перспективи розвитку української мови тощо. Соборна культура, як і соборність мають стати константою для розвитку Української держави та української громадянської нації».

Валерій Новородовськкий, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України у доповіді «Витоки соціальної згуртованості українського суспільства в умовах війни» охарактеризував ті проблеми вирішення яких посприяє консолідації української політичної) нації. Валерій Вікторович, зокрема, зазначив: «Абсолютна єдність лише на цвинтарі! Треба вміти гуртуватися й шукати порозуміння. Російсько-українська війна стала потужним викликом для українського суспільства, перевіркою на міцність його єдності. Нажаль, українське суспільство в умовах війни виснажується, є нагальна потреба у його перезавантаженні. Російсько-українська війна ведеться не лише на військовими засобами, а й шириться в інформаційному полі. Ворог використовує інформацію як зброю у боротьбі з українським суспільством. Громадянська освіта, політична освіта, інформаційна гігієна – це все важливі складові протидії ворожій пропаганді. Ми не маємо вестися на ворожі вкиди, фейки й брехню, які знищують українську єдність. Соборність має бути не лише у гаслах, а й у діях і справах!».

Після виголошення доповідей (до 10 хвилин), розпочалися виступи учасників наукового заходу (до 3 хвилин), таке жорстке обмеження у часі не завжди сприяло в оприлюдненні виступаючими всіх своїх наративів.

Роман Додонов, доктор філософських наук, професор, директор НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка у виступі «Соборність України: духовні коріння та сучасне звучання» осмислив онтологічну сутність цієї дефініції. Роман Олександрович, зокрема, наголосив на таких головних аспектах: «По-перше, що окрім історичного підґрунтя терміну «Соборність України» (ІV Універсал 22 січня 1918 р., Української Центральної Ради, яким проголошувалася незалежність Української Народної Республіки та Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 22 січня 1919 р.) є ще й духовне й релігійне значення соборності. Цей термін вперше з’явився у релігійних християнських практиках, як узгодження істини. Саме на таких зібраннях (соборах) Помісних, Вселенських, узгоджувалися догмати віри, так звані принципи догматизму. Тому «соборність» – це духовне, це те, що об’єднує людей у межах цілісного буття. По-друге, «Соборність України» – це територіальна цілісність України у кордонах 1991 р. По-третє, «Соборність України» – це духовна єдність, єдність сердець, єдність у різноманітті. Саме тому, наш Круглий стіл – це Собор, це зібрання рівних!».

Тігран Хачатрян, представник Громадської організації «Спілка вірмен України» в Раді громадських організацій національних меншин (спільнот) України у виступі «Представники національних меншин у Збройних силах України» відзначив, що наразі всі представники національних спільнот України захищають Українську державу від російських загарбників. «Кожен з нас це пазл в єдиній багатоманітній картині, ім’я якої – Україна! Хочу подякувати всім захисникам і захисницям, які стали на її захист!», – наголосив виступаючий.

Володимир Лейсле, голова Ради німців України у виступі «You are Ukraine. We are Ukraine» – роль національних меншин України та української діаспори у світі: спільний потенціал для розвитку та міжнародної підтримки (на прикладі ФРН, німецької меншини в Україні та української діаспори в Німеччині)» розкрив потенціал співпраці між Берліном і Києвом у вирішенні цієї нагальної проблеми. Він повідомив, що наразі за приблизними підрахунками у ФРН мешкає близько 1 млн 140 тис громадян Україні, у свою чергу, в Українській державі проживає понад 33 тис українців німецького походження, тому є потреба у створенні Будинку національностей, який міг би стати важливим хабом для обміну досвідом й налагодження взаємовигідних зв’язків.

Ескендер Барієв, голова Громадської Ради при ДЕСС, голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу у виступі «Реалізація прав корінних народів та національних меншин, як фактор національної єдності і Соборності України» наголосив, що соборність, передусім, – це українська політична нація. Боротьба з окупантами розпочалася ще на початку 2014 р., коли кримськотатарський народ, одним із перших почав відстоювати територіальну цілісність і єдність України. Збереження й розвиток національних спільнот України сприяє консолідації української політичної нації. На його думку, після завершення російсько-української війни має розпочатися комплексна й системна реінтеграція тимчасово окупованих територій, її головним чинником стане – українізація разом з деколонізацією, декомунізацією та євроінтеграцією.

Ровшан Сурхай Огли Тагієв, голова Обʼєднаного конгресу азербайджанців України, президент Асамблеї національностей України у виступі «Національні спільноти України у волонтерському русі» ознайомив присутніх з особливостями волонтерства  під час російсько-української війни.

Людмила Коваленко, голова Ради представників громадських об’єднань корінних народів, національних меншин України при Міністерстві освіти і науки України, керівник благодійної організації «Німецький Дім–Київ» у виступі «Специфіка освітнього процесу в середовищі національних спільнот в умовах війни» відзначила, що освіта є важливим інструментом об’єднання й зміцнення національних спільнот України, в умовах російсько-української війни дуже загострилося багато проблем, одна з яких – брак фінансування важливих освітніх проєктів. Вимушений виїзд за кордон мільйонів громадян Української держави, значно посилив ризики послаблення ідентичності як етнічних українців так і національних спільнот України, тому актуалізація освітнього процесу в середовищі національних спільнот в умовах війни, допоможе зберегти їм свою самобутність, оскільки освіта – це основа соборності, наголосила виступаюча.

Сергій Пєтков, доктор юридичних наук, професор, заступник голови Ради національних спільної України, голова Громадської організації «Товариство дружби «Україна-Болгарія» імені Юрія Івановича Седих» у виступі «Підтримка освітніх ініціатив національних меншин міжнародними партнерами» ознайомив учасників Круглого столу з особливостями співпраці громадських об’єднань національних спільнот України з міжнародними партнерськими організаціями в умовах російсько-української війни.

Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, науковий співробітник ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України у виступі «Фактор кримських татар як корінного етносу Криму при формуванні сучасного державного устрою України» проаналізував діяльність киримли під час війни. Виступаючий наголосив, що наразі злочинна російська влада претендує на п’ять регіонів України (Кримська автономія, Донецька, Луганська, Запорозька й Херсонська області), але саме Крим став першою територією Української держави загарбаний окупантами, лише Меджліс кримськотатарського народу послідовно відстоює за територіальну цілісність і єдність України, відкидаючи пропозиції деяких іноземних політиків про досягнення миру з державою-агресором, за рахунок території Української держави.

Юлія Кондур, керівник «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» у виступі «Регіональні ініціативи підтримки ромської спільноти» проінформувала присутніх про діяльність фонду «Чіріклі» й, зокрема, зазначила: «Освіта – головний напрямок нашої діяльності. Ми активно налагоджуємо співпрацю з ромськими організаціями в країнах Європейського Союзу. Молодь – це майбутнє України, тому збереження ромської культури й інтеграція ромів до українського суспільства посилить єдність і Соборність України!».

Олена Арутюнян, голова Громадської організації «Центр розвитку національних культур «Єдина родина» (м. Кропивницький) у виступі «Проблемні питання організації діалогу між представниками національних спільнот та державними органами» окреслила головні питання, які заважають дієвій комунікації між ними. Пані Олена наголосила, що є потреба надання виборчих квот представниками національних спільнот України, залучення їх до проведення спільних тренінгів, фестивалів, кінопоказів тощо, а також збільшення фінансування органами місцевого самоврядування регіональних осередків національних спільнот України.

Емад Абу Алруб, доктор філософії, президент Громадської організації «Український Центр Діалогу та Комунікацій» у виступі «Співпраця Українсько-арабської ділової ради та Українського центру діалогу та комунікації» окреслив головні досягнення організації та підтвердив вагому роль РНСУ у збереженості єдності й соборності України.

Діалло Ісса, президент Громадської організації «Африканська Рада в Україні» у виступі «Досвід діяльності ГО «Африканська Рада в Україні» з інтеграції мігрантських груп з Африканського континенту» проінформував присутніх про діяльність організації та її перспективи.

Костянтин Мусенко, член Громадської організації «Центр розвитку національних культур «Єдина родина» у виступі «Захист та соціальна інтеграція ромської національної меншини в Україні» відзначив недостатній рівень освіти ромів, їх обмежений доступ до освіти, ринку праці, тому потрібно більш системно інтегрувати ромів в освітній простір України.

Людмила Чижевська, голова Президії Громадської спілки «Чеська національна рада України», доктор економічних наук, професор у виступі «Роль національних спільнот України в організації її підтримки з боку історичних батьківщин під час війни» проаналізувала стратегію й тактику взаємодії діаспор з їх материнськими країнами та акцентувала увагу присутніх, що РНСУ може стати платформою для контактів української влади з представниками країн-партнерів Європейського Союзу й НАТО.

Наталія Кочан, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник ІППЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України у виступі «Політика Румунської православної Церкви з відновлення юрисдикції в Україні та її локальна експлікація (на прикладі усипальниці Буковинських митрополитів, м. Чернівці)» окреслила головні складові діяльності Румунської православної Церкви, щодо повернення свого впливу на українських землях.

Омена Амоко Давід Івадра, виконавчий директор Громадської організації «Ранганатха» у виступі «Забезпечення культурних та мовних прав меншин в умовах воєнного стану» проаналізував шляхи покращання культурних і мовних прав представникам національних спільнот в Україні. Учасники Круглого столу були вражені вишуканою українською мовою доповідача.

Світлана Цех, керівник німецького молодіжного центру «Дойче Квелле» у виступі «Збереження етнокультурного розмаїття України у процесі її європейської інтеграції» проаналізувала стратегію й тактику задля досягнення цієї шляхетної мети. Пані Світлана наголосила, що 27 грудня 2024 року відбулась зустріч Президента України Володимира Зеленського із високоповажними представниками національних спільнот і корінних народів України, вагомим підсумком цієї зустрічі стало підписання Президентом України Указу про започаткування Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, який щороку тепер відзначатиметься на державному рівні 21 травня.

Світлана Зайцева-Великодна, голова Одеського ім. А. Міцкевича відділення Спілки поляків України у виступі «Участь військовослужбовців – представників національних спільнот у забезпеченні обороноздатності Української держави» охарактеризувала звитяжний чин представників національних спільнот, які долучилися до лав Сил Оборони України, боронячи від рашистів Українську державу. Зокрема, пані Світлана наголосила, що поляки, як громадяни Української держави так і громадяни Польської держави героїчно воюють за України, під історичним гаслом – «За нашу і вашу свободу!» (польською – «Za wolność naszą i waszą»). Свій виступ Світлана Зайцева-Великодна завершила словами: «Світла пам’ять Героям!».

Олексій Францкевич, директор Благодійної організації «БФ «Вільна Білорусь» у виступі «Актуальність проблематики добровольців-іноземців, які воюють в Україні, та членів їх сімей» виокремив низку важливих питань, які потребують негайного вирішення. Зокрема, пан Олексій зазначив, що День Соборності України – це свято всіх громадян Української держави, які її боронять від російських загарбників. Також, наголосив виступаючий, що є нагальна потреба у створенні дієвих майданчиків для обговорення питань, щодо громадян Білорусі, які воюють за Україну, задля посилення їх правової, соціальної та фінансової захищеності.

Марія Харакоз-Лапєєва, голова координаційної ради з питань молоді РНСУ у виступі «Перспективи діяльності молодіжного сектору Ради національних спільнот України» проаналізувала наявний стан та окреслила майбутні напрямки розвитку молодіжної організації РНСУ.

У своєму заключному слові організатор і промоутер Круглого столу до Дня Соборності України «Національні спільноти України – історичні події та сучасність у загальнодержавному контексті», заслужений діяч культури України Ашот Аванесян подякував його учасникам за продуктивну й системну роботу, відзначивши, що протягом трьох годин відбулося комплексне осмислення заявленої проблематики, у публічному обговоренні взяли участь представники органів законодавчої та виконавчої влади Української держави, поважні й шановані діячі національних спільнот України, провідні науковці та лідери думки української громадськості.

Також Ашот Дадікоєвич наголосив: «Рада національних спільнот України висловлює Президенту України Володимиру Зеленському глибоку повагу та щиру вдячність за увагу, яку він приділяє питанням міжетнічної злагоди та культурного розмаїття в нашій державі. 27 грудня 2024 року відбулась доленосна зустріч Президента України із представниками національних спільнот і корінних народів України. Особливо цінним результатом зустрічі стало підписання відповідного Указу Президентом України Володимиром Зеленським про започаткування Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, який щороку відзначатиметься в Україні 21 травня. Це рішення – є визнанням багатокультурності нашої країни, її соборності та є вагомим кроком до її об’єднання, заснованого на взаємній повазі, гармонії та співпраці. Це демонстрація того, що кожен громадянин Української держави, незалежно від свого етнічного походження чи культурних традицій, є невід’ємною частиною великої української родини. Це важливий крок довіри, який зміцнює віру у взаєморозумінні й підтримку між усіма народами, що живуть у нашій державі. Члени Ради національних спільнот України, переконані, що лише спільна праця, взаємоповага і толерантність є запорукою стабільного і мирного майбутнього для всіх громадян України. Запевняю, що Члени Ради національних спільнот України й далі будуть докладати всіх зусиль для зміцнення злагоди у суспільстві, розвитку культурного діалогу та підтримки нашої країни на шляху до процвітання. Від тепер День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, буде щороку відзначатися 21 травня! Рада національних спільнот України йшла до цієї важливої для всіх нас знакової події понад 30 років! Вітаю усіх представників національних спільнот і корінних народів України! Вітаю усіх громадян Української держави зі святом – Днем Соборності України! Слава Україні! Героям Слава!».

Юрій ФІГУРНИЙ

кандидат історичних наук, старший дослідник

старший науковий співробітник відділу етнології та історії України

Науково-дослідного інституту українознавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОRCID: https: //оrcid.org/0000-0002-6463-0920

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.