У п’ятницю, 21 лютого 2025 року, делегація українознавців взяла участь в роботі круглого столу до Дня рідної мови «Збережемо мову – збережемо спадщину». Організували й успішно провели цей потужний науковий захід Рада національних спільнот України спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8, конференц-зал).

 

 

Модерувала роботою круглого столу Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України, експерт Ради Європи.

Учасники представницького форуму пошанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх захисників і захисниць України, хто ціною власного життя порятував Українську державу від російської навали.

Круглий стіл розпочався з культурно-мистецької частини. Юні представники національних спільнот Української держави – учасники творчих колективів національних товариств України: польського, гагаузького, німецького, чеського, вірменського, грецького виразно прочитали поетичні композиції відомих національних авторів своєю рідною мовою. У свою чергу, виконавчий директор Громадської організації «Ранганатха» Омена Амоко Давід Івадра, виконав запальний індійський танець, вразивши ним всіх своєю пластикою й емоційністю.

З привітальним словом до учасників наукового заходу звернулися: Олександр Майборода, заступник директора з наукової роботи ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України; Ашот Аванесян, голова Громадської організації «Рада національних спільнот України», голова національного конгресу вірмен України; Олександр Осіпов, представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів; Олександр Семененко, представник Київської міської державної адміністрації; Наталія Олійник, координаторка проєкту Офісу Ради Європи в Україні «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин та прав національних меншин в Україні»; Глорія-Анастасія Чмельова, головний спеціаліст відділу співпраці з етнічною спільнотою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Хвича Мепарішвілі, голова Громадської організації «Грузинське земляцтво», народний депутат Верховної Ради України VІІІ скликання; Василь Келіогло, заступник Голови Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті, президент Всеукраїнської Громадської організації «Союз гагаузів України».

Опісля привітань розпочалися виступи учасників наукового заходу (до 3 хвилин). Такий жорсткий регламент встановлювався з метою надати можливість виступити всім бажаючим у конференц-залі та у режимі он-лайн.

Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України, експертка Ради Європи відзначила, що рідна мова – коштовне надбання кожної національної спільноти України, представники якої мають всіляко дбати про її збереження та подальший розвиток, разом з тим, вивчення державної мови є обов’язком кожного свідомого громадянина Української держави.

Роман Додонов, доктор філософських наук, професор, директор НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка нагадав присутнім, що День рідної мови є міжнародним святом, який відзначається 21 лютого на згадку подій 1952 року, коли влада Бангладешу жорстоко придушила демонстрацію протестувальників проти заборони бенгальської мови. «Мова, це – більше чим засіб спілкування, – зазначив він, – це – ідентичність, це – картина світу, це – сама людина! Мова, це – Всесвіт, величезне багатство ідіом, багатовіковий досвід народу, закарбований у фольклорі, поезії та літературі! Історія свідчить, що український народ завжди толерантно ставився до представників інших культур і релігій. Золотоверхий Київ звик споконвіку чути рідні мови інших народів з різних куточків світу. І в сучасній демократичній країні я не можу уявити собі щось подібне до подій у Бангладеші. Поважаючи свою мову, українці поважають мови інших народів, сприяють створенню умов для їх розвитку та збереження».

Людмила Коваленко, голова Ради представників громадських об’єднань корінних народів, національних меншин України при МОН України, член президії Ради німців України (напрямок «Освіта»), керівник благодійної організації «Німецький Дім–Київ» у своєму виступі, зокрема, відзначила: «Рідна мова, це – надбання кожного народу. Тридцять п’ять років ми зберігаємо рідну німецьку мову. Бо якщо немає мови – немає народу! Рідна мова – символ національного опору, символ національної боротьби! Українська держава докладає чималих зусиль для збереження мовного розмаїття, та надає суттєву підтримку мовам, яким загрожує зникнення. Німецька спільнота активно сприяє збереженню й розвитку німецької мови в Україні».

Юлія Кондур, президентка Міжнародної благодійної організації Ромський жіночий фонд «Чіріклі» проінформувала присутніх про його діяльність по збереженню рідної мови й, зокрема, зазначила: «Я вірю, що Україна здолає всі труднощі й знищить всіх нападників. Україна є великою державою, а з великою родиною національних спільнот, з їх рідними мовами, культурами та величезними надбаннями, вона непереможна!».

Олена Фідкевич, кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, у доповіді «Збережемо мову – збережемо спадщину» наголосила про важливість створення стратегії захисту й збереження так званих «загрожених мов» (мови, які перебувають на межі зникнення). На її думку, треба посилити зусилля Української держави й представників національних спільнот задля збереження та розвитку рідних мов.

Марія Степаник, представниця Чеської національної ради України у доповіді «Чеська мова та її вивчення на прикладі села Миколаївка» ознайомила присутніх з особливостями функціонування рідної мови українських громадян чеського походження, відзначивши, що вже сім поколінь чехів у цьому поселенні зберігають рідну чеську мову, вона викладається у місцевій школі, де також активно діє чеський фольклорний ансамбль.

Людмила Чижевська, представниця Чеської національної ради України у виступі проаналізувала особливості й закономірності функціонування рідної мови національних спільнот України на прикладі чеської мови українських громадян чеського походження. Також вона відзначила про важливість захисту й збереженню чеської мови на загальнонаціональному та регіональному рівнях Української держави.

Степан Махсма, голова громадської організації Федерації грецьких товариств України розповів учасникам Круглого столу про ту величезну шкоду, яку зробили російські загарбники грекам українського Приазов’я. Зокрема, повідомив він, на 1 січня 2014 р. в Україні було 96 грецьких товариств, у 2014 р. рашистами було знищено 36, а у 2022 р. – ще 30, наразі відновлено діяльність 36 грецьких товариств, також потужного удару російські нападники завдали румейській та урумській мовам греків українського Приазов’я. Тому, наголосив виступаючий, треба розробити на державному рівні стратегію збереження цих мов та їх кодифікацію.

Ладо Гамсахурдія, голова воєнного комітету «Кавказький союз», представник грузинської діаспори, відзначив потужний внесок народів Кавказу загалом, і грузинів зокрема, у захист територіальної цілісності України на всій лінії бойового зіткнення з російськими окупантами.

Ширин Халілов, представник громадської організації «Рада турків-месхетинців України» у доповіді «Ми єдині» ознайомив учасників наукового форуму з особливостями історії та функціонування рідної мови турків-месхетинців України, відзначивши, що цей народ мешкав у Месхетії, розташованої між Грузією та Туреччиною, після двох примусових депортацій турки-месхетинці оселилися у Причорномор’ї, Таврії, Слобожанщині та Бессарабії, з 90-х років ХХ ст. компактно проживали на території Херсонської, Донецької та Миколаївської областей України. Звершуючи виступ, Ширин Халілов наголосив: «Мої батьки народилися у Месхетії, я – у Середній Азії, а вже мої діти – в Україні. Я та моя родина – громадяни Української держави, тому наше головне завдання – зберегти й захистити Україну!».

Кароліна Єрмак, представниця молодіжного сектору Спілки поляків України у доповіді «Польська молодь України: носії мови та культури у цифрову епоху» розповіла учасникам Круглого столу про реальні шляхи збереження й поширення польської мови в Україні. Зокрема, вона відзначила: «Народ, який втрачає свою мову, втрачає також і власну культуру. Польська молодь активно вивчає рідну мову. Польська мова жива й сучасна, активно розвивається в Україні та має чудове майбуття!».

Людмила Коротких, представниця громадської організації «Кримськотатарський Ресурсний Центр» у доповіді «Збереження мов корінних народів в умовах російської агресії» окреслила головні питання, які постали перед національними спільнотами України під час російсько-української війни. У своєму виступі вона наголосила, що кримськотатарська мова у тоталітарну добу зазнавала шалених утисків, й килирми всіляко її оберігали, в умовах рашистської агресії та окупації Криму окупанти розпочали системний тиск і активне скорочення значної кількості шкіл і класів, де вивчалася кримськотатарська мова. На думку виступаючої, рішення Генеральної Асамблеї ООН, щодо стратегії збереження й розвитку протягом 2022–2032 років мов корінних народів і національних меншин має велике значення, проте для рашистів це лише папірець, оскільки в Криму українська й кримськотатарська мови активно переслідуються й знищуються.

Фарид Ачилов, представник благодійної організації «Рука допомоги» (Туркменія) у доповіді «Співпраця з Радою національних спільнот України» розповів учасникам Круглого столу про реальні напрямки взаємовигідних контактів між цими установами. Також він, зокрема, відзначив: «Рідна мова є дуже важливою, якщо ми втрачаємо рідну мову, то й втрачаємо державу, а втрачаючи державність, втрачаємо й народ. Дякую нашим захисникам, які захищають Україну та громадян Української держави від російських окупантів!».

Гарник Каранлгцян, представник громадської організації «Захист+» ознайомив учасників наукового форуму з особливостями набуття громадянства України іноземцями, які зі зброєю в рука стали на її захист. Виступаючий повідомив, що він є ветераном російсько-української війни й довго не міг отримати українське громадянство. Лише завдячуючи допомозі Дмитра Лубінця його здобув. Також Гарник Вазгенович розповів, що є нагальна потреба у створенні Меморіалу загиблим іноземцями, які загинули захищаючи соборність і незалежність Української держави під час російсько-української війни, яка розпочалася у 2014 році й триває наразі.

Світлана Драгнєва, голова громадської організації «Асоціація болгар України» у режимі он-лайн розповіла учасникам Круглого столу про важливість збереження й розвитку рідної мови для національних спільнот України. Також Світлана Іванівна відзначила: «Болгарська мова є рідною мовою для болгарської національної спільноти в Україні, тому ми докладемо всіх зусиль, щоби вона оберігалася та всебічно розвивалася».

У своєму заключному слові організатор і промоутер Круглого столу, заслужений діяч культури України Ашот Аванесян подякував його учасникам за продуктивну й комплексну роботу, відзначивши, що протягом двох годин відбулося всебічне осмислення заявленої тематики, у публічному обговоренні взяли участь представники органів виконавчої влади Української держави, поважні й шановані діячі національних спільнот України, провідні науковці, лідери думок української громадськості та учасники й ветерани російсько-української війни. Також Ашот Дадікоєвич, зокрема, відзначив: «Рада національних спільнот України буде активно сприяти та допомагати іноземцям, які зі зброєю в рука стали на захист Української держави від російських окупантів для отримання ними українського громадянства. Щодо Меморіалу загиблим іноземцями, які загинули захищаючи соборність і незалежність Української держави, то я ще на початку 2014 року, виступаючи на Майдані, озвучував цю пропозицію, сподіваюсь, що ми вирішимо це питання». Завершуючи свій виступ Ашот Аванесян наголосив: «Зараз триває жахлива війна. В окопах немає національностей, в окопах тримають лінію фронту воїни, які зі зброєю в руках захищають Україну! Моя рідна мова – вірменська, мені шістдесят років, але я із задоволенням вивчаю українську. Я громадянин Української держави й цим пишаюся!».

Треба відзначити, що дуже швидко на офіційному сайті Ради національних спільнот України було оприлюднено Софією Пєтковою інформація про Круглий стіл до Дня рідної мови на тему «Збережемо мову – збережемо спадщину». Зокрема, Софія Сергіївна відзначила: «Висловлюємо подяку Інституту ім. І.Ф. Кураса, Уповноваженому з прав людини, Раді Європи, Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), Департаменту культури КМДА та НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка за підтримку та участь у заході» [1].

 

ДЖЕРЕЛА

  1. Пєткова С. Круглий стіл «Збережемо мову – збережемо спадщину». URL: https://radaspilnot.org.ua/kruhlyy-stil-zberezhemo-movu-zberezhemo-spadshchynu/

 

 

 

Юрій ФІГУРНИЙ

кандидат історичних наук, старший дослідник

старший науковий співробітник

Науково-дослідного інституту українознавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОRCID: https: //оrcid.org/0000-0002-6463-0920

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

23.02.2025