13 липня 2023 р. у четвер, відбулася важлива зустріч Міністра освіти і науки Оксена Лісового з Павлом Мовчаном, Іваном Зайцем, Степаном Хмарою і Георгієм Філіпчуком.

Півторагодинна розмова була присвячена суспільно вагомим темам розвитку національної освіти та національної науки в умовах російсько-української війни. Її головні аспекти академік НАПН України Георгій Філіпчук висвітлив на шпальтах Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти» у публікації «Справа вчителя – одна з величних справ в історії».
За більш як тридцять років існування сучасної Української держави в гуманітарній сфері загалом й освітній і науковій галузях зокрема накопичилося ціла низка проблем. Найбільш кричущі з них це: значне їх недофінансування і як наслідок катастрофічна втрата престижу в українському суспільстві професій педагога й науковця, велика розбіжність в якості знань які надають міські й сільські школи, скорочення державних видатків на книгодрукування, книгорозповсюдження й бібліотеки, припинення чи зменшення до мінімуму видавничої діяльності багатьох освітянських і наукових видавництв тощо.
Як зазначає Георгій Філіпчук, зустріч з Міністром навколо окреслених проблем відбувалася в час жорстокої російсько-української війни, яку Оксен Лісовий, як воїн, сприймає особливо чутливо, стверджуючи, що «його нинішній фронт (як очільника МОН) надскладний і знаходиться поруч з мілітарним» [1, c. 5].
На думку Георгія Філіпчука наука в Україні є головним чинником національної безпеки, вона конче необхідна українському народу, без неї Українська держава стає напівколоніальною та неконкурентноспроможною. Витіснення науки із державних пріоритетів спричинило: 1) падіння її престижу як привабливого виду життєдіяльності, особливо для талановитої української молоді; 2) економічні й соціальні негаразди; 3) розвал багатьох наукових шкіл; 4) міграцію за кордон «мізків»; 5) кризу оновлення наукового персоналу [1, c. 5].
Враховуючи всі зазначені вище проблеми, на зустрічі з Міністром було запропоновано, зокрема: створити на базі Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України Всеукраїнський Центр Івана Огієнка та розглянути пропозицію присвоєння НДІУ імені цього великого українця; якісно змінити координуючу та змістову роль у реалізації концепції українознавства НДІУ МОН України, зорієнтувавши його на утвердження ідеалів духовної соборності і єдності українства, цінностей національної культури, української мови, історичної пам’яті та зміцнення державності; активно долучити НДІУ до реалізації знакового національного проєкту в столиці України – «Пантеон видатних діячів Української Державності». Зважаючи на масову міграцію у воєнний час дітей та молоді за кордон, конче потрібно сформувати програму розвитку освіти для українців за межами України, в якій була б чітко окреслена мета, пріоритетні напрямки розвитку, зміст та процес українознавчого навчання й виховання, організаційні, дидактичні та економічні засади [1, c. 5].
Треба відзначити, що НДІУ МОН України під орудою свого директора, голови Вченої ради НДІУ, доктора філософії, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Василя Чернеця, активно долучився до процесу збереження і повернення з російського полону духовної і культурної спадщини, цінностей національної культури. З цією метою вчені-українознавці 25 травня 2023 р. провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період». На ній науковці, освітяни та представники громадянського суспільства України обговорили низку актуальних проблем, які постали перед українським соціумом під час повномасштабної російсько-української війни, а саме ідентифікація культурно-мистецьких надбань, що допомагають осмисленню етнічної самобутності, утвердженню національної ідентичності та створили експертні ради, які активно працюють над проблемами ідентифікації української культурної спадщини і підготовкою відповідних експертних висновків для національних державних інституцій та міжнародних, зокрема – ЮНЕСКО.
Також вчені-українознавці успішно розвивають міжнародний напрям своєї діяльності. Впродовж цього року Інститут створив понад 20 філій НДІУ за межами України, зокрема в США, Канаді, Мексиці та у багатьох країнах Європейського Союзу. Особливо треба відзначити, що на їх створення й функціонування Українська держава не витратила з державного бюджету жодної гривні, які так зараз потрібні для фінансування Сил оборони України задля пришвидшення перемоги над російськими загарбниками. Усі філії НДІУ працюють виключно на волонтерських засадах. Щоденна комплексна й системна праця співробітників зарубіжних філій НДІУ допомагає їм знаходити однодумців, створювати дієздатні колективи помічників, формувати прихильну до України й українців громадську думку за кордоном, й крок за кроком наближати перемогу в російсько-українській війні.
Впевнені, що Міністр Оксен Лісовий та очолюване ним Міністерство освіти і науки України дослухаються до порад і пропозицій знаних в Україні та за її межами сивочолих інтелектуалів і патріотів-державників – Павла Мовчана, Івана Зайця, Степана Хмари й Георгія Філіпчука.

Джерела.
1. Філіпчук Г. Справа вчителя – одна з величних справ в історії. Всеукраїнський культурологічний тижневик «Слово Просвіти». №29 (1216), 20 – 26 липня 2023. С. 5.

Юрій ФІГУРНИЙ
кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ