Сьогодні у п’ятницю, 8 грудня 2023 року Всеукраїнське товариство «Просвіта» відзначало 155 років зі свого заснування. Окрім звичних на таких заходах ювілейних промов, гостро пролунали виступи делегатів і гостей цього почесного форуму на захист Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
У багатьох виступах поважних представників інтелектуальної, творчої, наукової, освітянської і культурно-мистецької еліти було висловлено підтримку на захист та збереження НДІУ як цілісної інституції, яка послідовно і системно працює на українізацію гуманітарного простору української держави.
Зокрема, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист Павло Мовчан; український державний діяч, народний депутат Верховної Ради України багатьох скликань Іван Заєць; український політик, педагог та державний діяч Георгій Філіпчук; український організатор кіновиробництва, сценарист, кінодраматург, кінорежисер, журналіст, член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки журналістів України Леонід Мужук; народний депутат України II і IV скликань, радник Президента України, віце-прем'єр-міністр України, літературознавець, член Спілки письменників України Микола Жулинський; доктор історичних наук, професор, який викладає в Українському державному університеті М. П. Драгоманова та займає посаду завідувача кафедрою етнології та краєзнавчого туризму Петро Чернега; кандидат філософських наук Сергій Присухін; українська письменниця, журналіст, лауреат Шевченківської премії, заслужений працівник культури України Любов Голота; український історик і громадський діяч Володимир Семистяга; український юрист та підприємець, народний депутат України ІХ скликання Євген Шевченко; кандидат мистецтвознавства, голова ГО «Агентство авторського права» Юрій Ганзюк; український театральний режисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Дмитро Чирипюк; народний артист України Анатолій Демчук, всі вони у своїх виступах висловили здивування та обурення щодо листа-розпорядження за підписом заступника Міністра освіти і науки України Дениса Курбатова про реорганізацію НДІУ шляхом приєднання до Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, без жодного вмотивування, обґрунтування, без консультування з керівництвом НДІУ та КНУ імені Тараса Шевченка. Таке спільне рішення МОН України викликало у представників, наукової, творчої інтелігенції й громадських діячів не просто здивування, а й обурення і було сприйнято ними як антиукраїнський, антидержавницький акт, або підступи так званої рашистської«п’ятої колони».
Тому вони зініціювали власний лист Міністру освіти і науки України Оксену Лісовому щодо застосування ним своїх владних повноважень для відміни будь-яких спроб знищення НДІУ чи зведення його до рівня малозначимої університетської структурної одиниці без жодних стратегічних ініціатив, науково-теоретичних і науково-прикладних досліджень загальнодержавного значення.
Також у зверненні найкращих представників української гуманітарної еліти було зокрема наголошено: «Після років турбулентності і реорганізації НДІУ нарешті сформував високофаховий колектив науковців, вийшов на шлях сталого розвитку, розробив перспективну систему українознавчих досліджень, на загальноєвропейському рівні довів вагомість українознавства як галузі науки, створив у різних країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії розгалужену мережу своїх представників, які є посередниками між українською державою й мільйонами переміщених осіб. За таких умов НДІУ не можна позбавляти суб’єктності, навпаки, ця науково-дослідна установа потребує належного фінансування, повернення їй статусу «національної» сприяння у впровадженні досліджень дуже важливих для української держави науки, культури для залучення до цих досліджень провідних науковців-гуманітаріїв країни».
Україна завжди пишалася своїми інтелектуалами. Навіть у важкі бездержавні часи українські письменники, поети, митці, освітяни, науковці завжди були на сторожі державницьких настроїв та прагнень українського народу. Тому підтримка вчених-українознавців є для найкращих українських гуманітаріїв справою честі та гідності. Маємо надію, що Міністр освіти і науки Оксен Лісовий виявить свою державницьку позицію та зупинить й анулює процес реорганізації Науково-дослідного інституту українознавства.
За дорученням колективу НДІУ:
Голова первинної профспілковї організації, кандидат історичних наук,
Ю.С.Фігурний
Вчений секретар, кандидат історичних наук, Ю.О.Лєбєдєва
За дорученням колективу НДІУ:
Голова первинної профспілковї організації кандидат історичних наук, Ю.С.Фігурний
Вчений секретар, кандидат історичних наук, Ю.О.Лєбєдєва